Інструкція з використання Telegram: просунуті функції та фішки Telegram Premium 2025

Інструкція з використання Telegram: просунуті функції та фішки Telegram Premium 2025

Telegram – це популярний месенджер, що поєднує простоту, швидкість і підвищену безпеку. Він дає змогу обмінюватися повідомленнями, фотографіями, відео та файлами будь-якого типу без обмежень за обсягом, а також створювати чати на до 200 000 учасників і публічні канали з необмеженою аудиторією. Застосунок працює на всіх платформах – ви можете одночасно користуватися Telegram на смартфоні, комп’ютері та у веб-версії, причому всі повідомлення синхронізуються через хмару. Нижче ми розглянемо просунуті функції Telegram для особистого користування – від прихованих можливостей чатів до налаштувань безпеки – а також розповімо про можливості Telegram Premium. Інструкція супроводжується ілюстраціями і посиланнями на офіційні ресурси та авторитетні керівництва.

Налаштування акаунта і базові можливості

Перед вивченням просунутих функцій переконайтеся, що ваш акаунт Telegram створений і налаштований правильно. Для реєстрації достатньо встановити застосунок і ввести свій номер телефону – прийде SMS-код для підтвердження, після чого ви вкажете ім’я і за бажання фото профілю. Telegram автоматично знайде ваших знайомих зі списку контактів, хто вже користується застосунком, а нових друзів можна додати вручну за номером або юзернеймом (унікальним нікнеймом).

Синхронізація пристроїв: Одна з ключових переваг Telegram – можливість використовувати акаунт одразу на кількох пристроях. Просто встановіть застосунок на новому пристрої та увійдіть з тим самим номером – усі чати миттєво підтягнуться з хмари. Це зручно, наприклад, щоб паралельно листуватися на телефоні та комп’ютері.

Редагування та видалення повідомлень: У Telegram можна редагувати відправлені повідомлення (наприклад, виправити друкарську помилку) або видаляти їх як у себе, так і у співрозмовника. Для цього натисніть на повідомлення і виберіть дію – наприклад, «Змінити» або «Видалити»【39†】. Така функція дає більше контролю над листуванням, дозволяючи коригувати або прибирати повідомлення заднім числом.

Обмін файлами: Ви можете відправляти файли великого розміру – безкоштовно до 2 ГБ за файл (і до 4 ГБ для передплатників Premium, про це далі) . Усі дані зберігаються в хмарі Telegram, тому не займають пам’ять пристрою і доступні з будь-яких ваших пристроїв. Щоб не стискати фотографії та відео, відправляйте їх як файл (через значок скріпки «Файл» замість «Галерея») – так вони дійдуть у вихідній якості.

Просунуті функції обміну повідомленнями

Telegram пропонує безліч неочевидних функцій для зручності листування. Нижче розглянемо головні можливості, про які знають не всі користувачі.

Відкладене і беззвучне надсилання повідомлень. 

Telegram дає змогу надсилати повідомлення за розкладом або без звуку повідомлення для одержувача. Це виручить, якщо ви хочете написати в незвичайний час і не турбувати співрозмовника звуком, або запланувати нагадування на майбутнє. Щоб скористатися цими функціями, наберіть повідомлення і затисніть кнопку відправки (значок літачка) . З’явиться меню з опціями – виберіть «Відправити пізніше» для планування відправки або «Відправити без звуку» . У першому випадку вкажіть дату і час – повідомлення автоматично доставиться в призначений момент . У другому випадку повідомлення піде одразу, але адресат отримає його без звукового сповіщення (тільки візуальне повідомлення) . Усі відкладені повідомлення можна переглянути і за необхідності відредагувати – для цього в чаті натисніть іконку календаря в полі введення (вона з’являється, якщо є заплановані повідомлення).

Цитування повідомлень і відповіді. Для зручності ведення діалогу можна використовувати функцію цитування. Якщо потрібно відповісти на конкретне повідомлення з історії, просто зробіть свайп праворуч по ньому (або натисніть на повідомлення і виберіть «Відповісти») – у полі введення з’явиться цитата, і ваша відповідь буде надіслана з прив’язкою до цього повідомлення. Крім того, Telegram дає змогу цитувати фрагмент повідомлення: виділіть потрібний текст усередині повідомлення і натисніть «Цитувати» – у відповідь вставиться лише вибраний фрагмент.

Також у меню повідомлення доступні дії «Копіювати текст», «Переслати» і «Закріпити» (про них далі).

Закріплення повідомлень і папок. У важливих чатах (наприклад, робочих групах) стане в пригоді можливість закріплювати повідомлення – вибране повідомлення завжди відображатиметься вгорі чату. Для цього натисніть на повідомлення і виберіть «Закріпити». А щоб не загубитися в довгому списку діалогів, використовуйте закріплення чатів: свайпом праворуч по чату виберіть «Закріпити чат» – і він буде закріплений вгорі списку. Безкоштовно можна закріпити до 5 чатів, а з Premium – до 10.

Хештеги та пошук. Telegram підтримує хештеги – мітки в повідомленнях, що починаються з #. Якщо натиснути на хештег, відкриється пошук за всіма повідомленнями з цим тегом у цьому чаті. Це зручно для навігації, особливо у вашому особистому хмарному чаті «Вибране». Наприклад, можна позначати свої нотатки тегами на кшталт #ідея або #рецепт, щоб потім швидко їх знаходити. Крім того, у кожному чаті доступний глобальний пошук (через меню «Пошук») для знаходження повідомлень за ключовими словами або датою.

Автопереклад повідомлень. Якщо ви спілкуєтеся різними мовами або читаєте іноземні канали, Telegram вміє автоматично перекладати повідомлення. Для активації перейдіть у «Налаштування» → «Мова» → увімкніть опцію «Показувати кнопку Перекласти» . Там же можна вказати мови, для яких переклад не потрібен (наприклад, рідна мова, щоб кнопка не показувалася на кожному повідомленні російською). Після увімкнення достатньо натиснути на повідомлення і вибрати «Перекласти», щоб одразу ж побачити його переклад. Примітка: повна функція перекладу будь-якого повідомлення доступна всім користувачам, але власники Premium також можуть перекладати цілі чати і канали в реальному часі одним натисканням .

Голосові та відеодзвінки, голосові повідомлення

Крім текстового чату, Telegram підтримує аудіо- та відеозв’язок. Ви можете безкоштовно здійснювати голосові та відеодзвінки з будь-якими користувачами Telegram, якісно і безпечно (дзвінки шифруються end-to-end).

Відеодзвінки. Щоб зателефонувати через Telegram, відкрийте профіль контакту (або сам чат із ним), натисніть кнопку меню (три крапки в кутку) і виберіть «Відеодзвінок» .

Інший спосіб – натиснути значок камери прямо в профілі користувача . Співрозмовнику надійде дзвінок, подібно до звичайного виклику. Під час дзвінка можна перемикатися між фронтальною та основною камерою, відключати відео або звук. Групові дзвінки: у групових чатах можна проводити аудіоконференції та відеоконференції (раніше «Голосові чати», тепер також формат «Відео зустрічей»). Для цього відкрийте профіль групи > «⋮» меню > «Почати голосовий чат» (або «Почати відеочат»). Тисячі учасників можуть слухати трансляцію, а ті, хто говорить, – по черзі брати слово. Це зручно для проведення онлайн-зустрічей, лекцій, стрімів у спільноті.

Голосові та відеоповідомлення. Замість дзвінка ви можете надіслати голосове повідомлення (голосове «мемо») – для цього утримуйте значок мікрофона в полі введення і наговоріть повідомлення. Відпустивши, ви надішлете записаний аудіо-фрагмент. Одержувач зможе прослухати його у зручний час, зокрема на прискореній швидкості ×1.5 або ×2 (кнопка «1x» на голосовому повідомленні). Аналогічно, натиснувши на значок камери, можна записати кружок (кругле відеоповідомлення) – коротке відео з камери, яке відобразиться в чаті круглим попереднім переглядом. Утримуйте камеру і запишіть собі відео-замітку для надсилання.

Примітка: У Telegram немає обмежень на довжину голосових і відеоповідомлень, вони теж зберігаються в хмарі. Якщо вам надіслали довге голосове, але немає можливості слухати, ви можете скористатися Premium-функцією розшифровки (подробиці – у розділі Telegram Premium нижче).

Організація чатів і особистий простір

Коли чатів стає багато, на допомогу приходять інструменти для організації та персоналізації Telegram.

Кілька акаунтів і управління пристроями. Telegram дає змогу одночасно використовувати до трьох акаунтів (профілів) в одному застосунку – наприклад, робочий і особистий номер (з Premium – до чотирьох акаунтів). Щоб додати акаунт, зайдіть у «Налаштування» вашого профілю та виберіть опцію «Додати акаунт» .

На Android ця функція доступна через бічне меню, на iOS – через розділ налаштувань (кнопка «Змінити» > «Додати акаунт») . Після додавання ви зможете миттєво перемикатися між акаунтами в меню профілю. Крім того, у розділі «Пристрої» ви можете переглянути, на яких пристроях виконано вхід у ваш Telegram, і за необхідності завершити сесії на старих пристроях – корисно для безпеки.

Папки чатів. Якщо у вас багато листувань, згрупуйте їх у тематичні папки. Наприклад, окремі папки для роботи, друзів, новин. Перейдіть у «Налаштування» → «Папки», натисніть «Створити нову папку», придумайте їй назву і додайте потрібні чати. Створивши папки, ви зможете швидко перемикатися між ними на екрані чатів, а Telegram за замовчуванням відкриватиме папку «Усі чати», якщо не налаштувати інакше.

Просунута порада: передплатники Premium можуть встановити за замовчуванням відкриття будь-якої папки замість загального списку чатів . Також у Premium доступно до 20 папок по 200 чатів кожна (замість 10 папок у безкоштовній версії) .

Архівування чатів. Необов’язкові діалоги можна прибрати з очей геть, помістивши в Архів – проведіть по чату вліво і натисніть «Архівувати». Архівовані чати прибираються з основного списку, але залишаються доступними (список «Архів» з’являється зверху за наявності архівних діалогів). Якщо в заархівований чат надійде нове повідомлення, він знову спливе в основному списку (це можна вимкнути для тиші). Закріплювати чати можна і всередині архіву, щоб вибудувати їх у потрібному порядку.

Особисті нотатки і хмарне сховище. У Telegram є спеціальний чат «Вибране» (Saved Messages) – це ваш особистий хмарний блокнот. Ви можете надсилати сюди повідомлення самому собі: це зручно для нотаток, посилань, фотографій, файлів, до яких потрібен доступ із різних пристроїв. Завдяки хмарі, «Вибране» одночасно слугує необмеженим сховищем – усі переслані туди файли і тексти будуть доступні вам у будь-який момент. Ба більше, через меню в «Вибраному» можна задати нагадування – напишіть повідомлення, затисніть «Відправити» і виберіть «Задати нагадування», вказавши час . У призначений час Telegram надішле вам це повідомлення-нагадування як нове (непрочитане) – ви точно не пропустите важливу справу.

Персоналізація чатів. Ви можете налаштувати зовнішній вигляд кожного діалогу під себе. Наприклад, встановити індивідуальні шпалери для конкретного чату – відкрийте потрібний чат, зайдіть у меню (⋮) і виберіть «Змінити шпалери» . Можна вибрати фон із галереї Telegram або завантажити своє зображення. Також у «Налаштуваннях чату» доступні різні теми оформлення, нічний режим, розмір тексту, а віднедавна – режим енергозбереження. Енергозбереження: у розділі «Налаштування» → «Енергозбереження» можна вимкнути енерговитратні анімації та автовідтворення медіа, щоб заощаджувати заряд батареї (можна навіть задати поріг заряду, нижче за який режим увімкнеться автоматично).

Приватність і безпека

Telegram славиться підвищеною увагою до конфіденційності. Розглянемо інструменти, які допоможуть захистити ваші дані та приватність листування.

Секретні чати. Для особливо чутливих розмов є режим «Секретний чат» – це окремий чат із контактом, повідомлення в якому мають наскрізне шифрування і не зберігаються на серверах Telegram . Крім того, пересилання повідомлень із секретного чату заборонено, і можна налаштувати їхнє автоматичне видалення. Щоб почати такий чат, відкрийте профіль співрозмовника, натисніть меню ⋮ і виберіть «Почати секретний чат» . Відобразиться окремий діалог із замочком біля імені. Ви можете спілкуватися там як зазвичай, але з упевненістю в підвищеній приватності – Telegram не зможе отримати зміст цих повідомлень.

Повідомлення та файли, що самознищуються. У секретних чатах доступна функція таймера самознищення повідомлень. Ви можете надсилати тексти, фото або відео, які видаляться автоматично через обраний інтервал після прочитання . Щоб задати таймер, у секретному чаті натисніть ⋮ → «Увімкнути видалення за таймером» і виберіть період (від 1 секунди до 1 тижня).

Після того як одержувач відкриє ваше повідомлення або фото, через заданий час воно зникне без сліду. Важливо: У секретному чаті не можна зробити скріншот – застосунок це блокує або надсилає вам сповіщення, тож ваша інформація максимально захищена.

Налаштування конфіденційності. У Telegram можна гнучко налаштувати, хто бачить вашу активність і дані. У розділі «Налаштування» → «Конфіденційність» доступні опції:

Останній візит і онлайн: приховати час вашої активності (наприклад, показувати тільки «був нещодавно»).

Фото профілю: зробити аватар видимим тільки для ваших контактів.

Пересилання повідомлень: обмежити, хто може згадувати ваш акаунт під час пересилання ваших повідомлень. За замовчуванням, коли хтось пересилає ваше повідомлення, інші можуть перейти за вашим ім’ям до профілю. Якщо ви хочете цього уникнути, у налаштуваннях пересилання виберіть «Ніхто» – тоді під час пересилання ваших повідомлень відображатиметься тільки неперсоніфіковане ім’я (без посилання на ваш обліковий запис) .

Номер телефону: приховати номер, щоб вас можна було знайти тільки за юзернеймом.

2-крокова верифікація: увімкніть двоетапну автентифікацію (хмарний пароль) для входу – окрім SMS-коду, Telegram запитуватиме придуманий вами пароль під час кожного нового входу на пристрої. Зробити це можна через «Конфіденційність» → «Двоетапна аутентифікація». Встановіть надійний пароль і, за бажання, підказку та резервний email. Цей захід серйозно підвищить захист вашого акаунта від злому.

Блокування застосунку. Якщо крім цифрового захисту вам потрібен фізичний (від доступу сторонніх до ваших чатів), використовуйте локальне блокування Telegram. У налаштуваннях «Конфіденційність» встановіть код-пароль або розблокування за Touch ID/Face ID. Після цього застосунок під час запуску вимагатиме цей додатковий код. Тож навіть якщо хтось отримає доступ до вашого телефону, ваші чати залишаться закритими.

Геолокація та пошук поруч

Надсилання геопозиції. Telegram може ділитися вашим місцем розташування – разовим або в режимі реального часу. У будь-якому чаті натисніть значок скріпки (📎) і виберіть «Геопозиція» . Потім:

– Виберіть «Відправити геопозицію», щоб поділитися своєю поточною локацією (визначається з точністю GPS, побачить позначку на карті) .

– Або виберіть «Транслювати геопозицію», щоб передавати переміщення в реальному часі протягом обраного часу (15 хвилин, 1 або 8 годин) . Співрозмовник буде бачити, як ви переміщаєтеся по карті, що зручно, наприклад, коли ви йдете на зустріч.

Ви можете в будь-який момент зупинити трансляцію локації (для цього натисніть на надіслану в чаті мапу і виберіть «Стоп»). Функція корисна, щоб друзі або близькі могли відстежувати вашу дорогу в небезпечній ситуації або просто щоб ви знайшли один одного, якщо загубилися.

Люди поруч. У Telegram можна пошукати користувачів і чати поблизу. Якщо увімкнути цю опцію, ви побачите список людей у радіусі кількох кілометрів, які також відкрили доступ до пошуку. Вона стане в пригоді, щоб познайомитися із сусідами або знайти місцеві чати за інтересами. На Android функція знаходиться в меню «Контакти» → «Знайти людей поруч», на iOS – у розділі «Налаштування» → «Люди поруч. Telegram запросить доступ до геолокації і потім покаже користувачів поруч (відображається ім’я та відстань) – можна одразу надіслати їм повідомлення або запросити в бесіду.

Канали та боти: розширення можливостей

Канали. У Telegram ви можете не тільки спілкуватися особисто, а й підписуватися на канали – односторонні трансляції, де адміни публікують новини, статті, пости для необмеженої кількості читачів. Це як публічні блоги всередині месенджера. Знайдіть за пошуком канал, що цікавить (наприклад, новинний, кулінарний, освітній), і натисніть «Приєднатися». Нові повідомлення каналу з’являтимуться у вас у списку чатів (без звуку за замовчуванням). Ви не можете писати у відповідь, але можете реагувати емодзі і переглядати коментарі, якщо вони підключені. Створити свій канал також не складно: натисніть іконку нового повідомлення > «Створити канал» і дотримуйтесь інструкцій. У каналу можна налаштувати публічну @адресу для посилання t.me, картинку та опис.Багато хто використовує канали для ведення блогів або оповіщення аудиторії.

Групи. Крім особистих і секретних чатів, Telegram підтримує групові чати до 200 тисяч учасників. Їх можна використовувати як форуми або великі спільноти. У групах доступний весь функціонал: пересилання, згадки @username, опитування, квізи, боти, модерація (адміни, права учасників). Ви можете створити групу (опція «Нова група») і запросити учасників через посилання. Є можливість зробити групу публічною з постійним посиланням. Керування великими групами спрощують інструменти на кшталт закріплення повідомлень (наприклад, з правилами), повільного режиму (обмеження частоти повідомлень від учасників) і призначення адміністраторів з різними правами.

Боти. Одна з фішок Telegram – підтримка ботів, тобто автоматизованих акаунтів, якими керують програми. Існує безліч публічних ботів для найрізноманітніших завдань: від ігор і розваг до корисних утиліт. Наприклад, бот @gif дає змогу шукати і надсилати GIF-анімації просто в чаті, бот @translater – перекладати повідомлення, @weatherbot – дізнаватися погоду, тощо. Щоб скористатися ботом, знайдіть його на ім’я через пошук і натисніть «Запустити». Зазвичай бот видає підказки щодо команд. Ботів можна додавати і в групи – наприклад, бот-опитування @vote для створення голосувань. Тисячі ботів доступні в каталозі, і багато сайтів надають інтеграцію через бот-повідомлення. Зверніть увагу: боти – сторонні додатки, створені ентузіастами або компаніями, але вони працюють через офіційне API Telegram і обмежені в правах, тому не можуть читати ваші особисті листування без запрошення.

Telegram Premium: огляд можливостей

Telegram Premium – це платна підписка, що відкриває доступ до додаткових функцій і бонусів, а також підтримує розробку месенджера . Базові можливості Telegram залишаться безкоштовними для всіх користувачів, Premium лише розширює межі та додає зручності. Підписка доступна з 2022 року, її ціна залежить від регіону (приблизно $5 на місяць; є знижки при оплаті на 3, 6 або 12 місяців). Оформити її можна прямо в застосунку: зайдіть у «Налаштування» → «Telegram Premium» і дотримуйтесь інструкції оплати . На Android і комп’ютері також доступна покупка через офіційного бота @PremiumBot зі знижкою (без комісії магазинів) .

Що ж дає підписка Telegram Premium?

 Нижче перерахуємо основні переваги:

– Збільшені ліміти. Майже всі обмеження подвоюються. Можна складати до 1000 каналів, створювати 20 папок по 200 чатів, закріплювати до 10 чатів (замість 5), зберігати до 10 стікерів і 400 GIF у «Вибраному», додати четвертий акаунт до застосунку. А в описі профілю та підписі до фото дозволяється більше символів. Простіше кажучи, активні користувачі, у яких багато чатів і контенту, з Premium не відчують обмежень.

– Надсилання файлів до 4 ГБ. Підписники можуть надсилати файли розміром до 4 ГБ кожен. Для порівняння, звичайний ліміт – 2 ГБ, що теж немало. Усі користувачі (навіть без підписки) можуть завантажувати ці великі файли, але завантажити в хмару файл більше 2 ГБ може тільки Premium-користувач. Це цінна перевага для передачі відео у високій якості, великих документів, архівів тощо.

Більш висока швидкість завантаження. Медіа та файли з хмари Telegram будуть завантажуватися на максимальній швидкості, обмеженій тільки вашим інтернетом. На практиці у Premium-передплатників при хорошому з’єднанні великі файли качаються відчутно швидше.

– Ексклюзивні стікери та емодзі. Щомісяця Telegram випускає набір анімованих повноекранних стікерів, доступних тільки передплатникам . Ці стікери особливо великі та ефектні, додають чату емоцій – усі учасники чату їх побачать (але надіслати можуть лише підписники). Також Premium відкриває доступ до додаткових реакцій емодзі (понад 10 нових смайлів) для швидких реакцій на повідомлення. Плюс ви можете встановлювати на свій профіль анімований відеоаватар, який бачитимуть усі (у звичайних користувачів відеоаватар статичний для інших).

– Голосові повідомлення в текст. Дуже корисна функція – розшифровка голосових і відеоповідомлень у текст.

Поруч з аудіоповідомленням з’являється кнопка «→А»; натиснувши її, ви отримаєте текстову транскрипцію мови. Це рятує, коли не можете прослухати аудіо (наприклад, на зустрічі) або вам зручніше читати. Розпізнавання працює і для відеоповідомлень (кружків) . Якість розшифровки досить висока, а щоб її поліпшити, Telegram пропонує оцінювати розшифровані тексти.

На ілюстрації: приклад голосового повідомлення з кнопкою «→A» для розшифровки та отриманий текст. Функція Voice-to-Text доступна тільки в Premium . Ви можете натисканням на кнопку миттєво перетворити мову на письмовий вигляд і прочитати зміст повідомлення замість прослуховування.

– Емодзі-статус і значок Premium. У передплатників у профілі відображається спеціальна зірочка поруч з ім’ям – знак того, що у вас Premium . За бажання цю зірочку можна замінити на емодзі-статус: вибрати будь-який смайл, який буде показано поруч із вашим ім’ям (наприклад, 🤓, 🏖️, 😴 – за настроєм) . Статус встановлюється через профіль і діє певний час (за замовчуванням знімається через добу, якщо не вибрати інше).

– Вимкнення реклами. Telegram почав показувати ненав’язливу рекламу (спонсоровані повідомлення) у великих публічних каналах з кінця 2021 року. Підписка Premium повністю прибирає рекламу – жодних банерів чи спонсорованих повідомлень у каналах ви не побачите. Це відбувається автоматично, нічого додатково робити не потрібно.

– Просунуті налаштування чатів. Преміум-користувачі отримують додаткові інструменти для організації чат-листа. Наприклад, можна вибрати папку чатів за замовчуванням замість загальної – застосунок завжди відкриватиметься на ній (скажімо, одразу на робочі чати або «Непрочитані») . А в налаштуваннях приватності можна ввімкнути авто-архівацію нових чатів від незнайомих номерів, щоб вони не заважали – такі чати одразу йдуть в архів і вимикаються сповіщення.

– Іконки та оформлення. У комплекті Premium йде набір ексклюзивних іконок додатка – можна змінити значок Telegram на робочому столі на інший стиль (наприклад, зірочка Premium, нічне небо або турбо-реактивний літак) . Дрібниця, а приємно, ваш Telegram стане особливим. Також доступні ексклюзивні декоративні реакції, згадані вище.

Передплатники Premium також отримують ранній доступ до деяких нових функцій. Наприклад, першими протестували історії в телеграм-каналах, можливість дарувати підписку другові (опція «Подарувати Premium» у профілі контакту), розширені інструменти адміністрування та багато іншого в міру оновлень. Усі ці бонуси роблять використання Telegram ще більш зручним і вражаючим.

Важливо, що навіть без оформлення Premium ви не будете ущемлені – можна взаємодіяти з преміум-контентом: завантажувати великі файли, переглядати преміум-стікери (просто не надсилати їх) і збільшувати лічильники реакцій, поставлених преміум-користувачами. Таким чином, Telegram зберігає повний базовий функціонал безкоштовним, надаючи платну підписку лише для найактивніших і найзацікавленіших користувачів, які бажають отримати максимум можливостей і підтримати проект.

Корисні ресурси та посилання

Telegram регулярно оновлюється, і з’являються нові фішки. Щоб бути в курсі, рекомендуємо підписатися на офіційний канал Telegram Tips з порадами щодо використання . Там команда Telegram публікує невеликі підказки про приховані можливості додатка. Також багато лайфхаків та обговорень можна знайти на форумі Reddit і в спільнотах ентузіастів Telegram.

Нижче – кілька офіційних і корисних ресурсів, на які ми посилалися в інструкції:

– FAQ (ЧаВо) Telegram: Офіційний розділ допомоги з відповідями на популярні запитання . Тут описано основи роботи месенджера, налаштування безпеки, секретні чати тощо. Рекомендується до ознайомлення користувачам-початківцям.

– Блог Telegram: Офіційні анонси оновлень – розповідають про вихід нових функцій. Наприклад, введення беззвучних повідомлень і відкладеної відправки було анонсовано в пості «Silent Messages, Slow Mode…» , а запуск Premium – у статті «700 мільйонів користувачів і Telegram Premium» . Ці записи доступні російською мовою.

– Керування та огляди: Корисні матеріали від технологічних видань. Наприклад, стаття РБК «20 функцій Telegram, які полегшать вам життя» докладно описує приховані можливості і як ними користуватися . Також можна подивитися відео-посібники на YouTube – наприклад, «Найповніший огляд Telegram Premium» або «Найкращі налаштування Telegram – зроби це зараз», де наочно показують описані фішки.

Сподіваємося, ця інструкція допомогла вам дізнатися про нові можливості Telegram. Експериментуйте з налаштуваннями, використовуйте боти та канали за інтересами, і ви зможете отримати від Telegram максимум користі для особистого спілкування та інформації. Приємного користування!

Share
Поділитися на facebook
Поділитися на linkedin
Поділитися на telegram
Поділитися на whatsapp

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

История Марии

 CFO 

Можешь рассказать, где ты была в момент начала войны?

24 февраля, около 6 утра, меня разбудил звонок телефона. Звонил сын моего мужа, который проживает в Киеве. «Началось… Нас бомбят», -сказал он.  Я спросонья  не поверила, что это может быть правдой! Никто не верил, пока мы не услышали взрывы рядом с нами. Бомбили Васильковский военный аэродром и военные части в Белой Церкви. Мы живем в сельской местности между этими городами. Над крышами наших домов часто пролетали крылатые ракеты.

Были слышны свист и гул, а потом неприятный запах горелого ракетного топлива. До сих пор вижу перед глазами тот момент, когда над нашей крышей пронеслась ракета и минуты через две, возможно меньше, произошел взрыв. Такое зарево я видела только в кино – словно огненный гриб после ядерного взрыва. Ракета попала в нефтебазу в с. Калиновка, в километрах 15-ти от нас. Я даже не могу себе представить, что пережили люди, находившиеся рядом с этим местом. Потом последовала оккупация половины Киевской области. Мои родственники прожили под оккупацией два месяца – без света, связи, в постоянном страхе за свою жизнь.

Оккупанты находились в получасе езды на автомобиле от нас. Но мы всей семьей все-таки решили остаться в Украине! Дома! Подготовили погреб для укрытия на случай бомбардировок и молились. Верили в то, что скоро все закончится.

В первые дни полномасштабного вторжения были ли прилеты в твой поселок? 

Нет. В первые дни полномасштабного вторжения над нашей местностью постоянно летали самолеты, причем ночью. Было страшно. Моя младшая дочь при звуке летящего самолета закрывала уши, громко кричала и плакала. Только спустя несколько месяцев мы узнали, что это были русские Ил-76, которые планировали высадку десанта в нашем районе. Огромное спасибо нашим защитникам за то, что они не допустили этого.

После деоккупации Киевской области стало немного легче. Страх перерос в злость и ненависть. 

Какая обстановка в твоем поселке сейчас?

Сейчас в нашей местности спокойно, за исключением тех особых дней, когда русские запускают по нам по 100 ракет.

Их сбивают над нашими головами, поэтому стараемся сидеть в укрытии в это время.

По всей Украине сейчас сильные перебои с электричеством, но мы уже привыкли к этому. Для бесперебойной работы используем аккумуляторы, стираем и пылесосим по графику. Лучше сидеть без света, чем рисковать попасть под атаку русских.

Остаемся дома, в Украине. Молимся. Донатим на армию. Верим в победу. Все буде Україна!

История Насти:

 Business Development Manager / PR 

Ты верила в то, что война могла начаться?

Хотелось бы сказать: “Ничего не предвещало беды…”, но на самом деле тревожных звоночков было очень много. Стянутая к границам армия, новостные рекомендации о том, как собрать тревожный чемоданчик, а также другие нагнетания со стороны СМИ… 

Но я не хотела верить в это, каждый раз думала: “Да не может быть, какая война в 21 веке”. И эта мысль иногда по сей день приходит мне в голову. Но реальность подтвердила: “Может”.

Откуда ты родом?

Я родом из небольшого города на берегу теплого Азовского моря – Бердянска. Переехала учиться в Запорожье, осталась там жить и там познакомилась с Драконами. По стечению обстоятельств вернулась в родной город и начала обустраивать свою квартиру, строить планы на будущее. Последние полтора года до войны я провела в Бердянске.

Для меня февраль всегда насыщенный месяц. Этот год не стал исключением. Только отгремели новогодние праздники, активная подготовка компании к конференции в Дубаи, уроки вождения, планирование отпуска на начало марта и исполнение заветной мечты (экзамен PADI и международный сертификат дайвера).

 Все разбилось в одно утро.

Можешь рассказать, о событиях которые происходили 24-го числа?

День 23 февраля был длинным, с кучей задач и планов. Помню, что по окончании рабочего дня я еще долго крутила в руках подаренную на день рождения профессиональную маску для подводного плавания, потом зачем-то затеяла стирку и села учить правила проезда на перекрестках 😂.

Уснула около 3 часов ночи, а примерно в 5 утра проснулась от … тогда я не понимала, от чего.

Громкий взрыв, какой-то хлопок, а следом за звуком – волна.

Что ты чувствовала в тот момент?

Я никогда раньше не ощущала такого: как будто изнутри все органы резко сжались и подступили к горлу, на мгновение стало тяжело дышать, а потом резко упали обратно. Я соскочила с кровати и поймала телевизор, который пошатнувшись, чуть не упал с комода.

Полное непонимание, что происходит.

СМС маме: “Слышала? – Да. Что же это? – Не знаю”.

Я побежала в ванную, чтобы умыться холодной водой, потом тупо смотрела на струю и пыталась собрать мысли – меня отвлек звук.

Сообщение от друга: “Настя, началась война, включи телевизор”.

Я попала как раз на трансляцию новостей с фразой “мною было принято решение…”. Нет, так не бывает, так не может быть. Я отрицала реальность, пыталась лечь спать, думая, что все пройдет. Но потом случился еще один взрыв.

Уже знакомые сообщили мне, что это взрывы, нас бомбят. Весь день 24 февраля прошел в попытках работать, чтобы увести куда-то свои мысли. Новости мешали, отвлекали и вызывали внутренний конфликт. Но отключить их было невозможно. Казалось, что нужно быть в курсе каждой секунды.

Первые дни можно охарактеризовать двумя словами: страх и непонимание. При первых воздушных тревогах мы все организованно спустились с соседями в подвал. Я думала, что все будет происходить  как в фильмах: сирена, пролетели самолеты, что-то где-то взорвалось, на утро мы выйдем на улицу, увидим разрушения, но все закончится. Но все оказалось не так. Все было совсем не так.

Пряталась в подвале от ракет и продолжала работать

А потом начался следующий этап – оккупация. Войска вошли в город 27 февраля. Всюду были танки, вооруженные солдаты, тяжелая военная техника с надписью “Z”. Я переехала к маме, потому что оставаться одной в квартире было очень страшно. Под окнами моей квартиры стояли танки и ракетные установки. Наш город стал плацдармом для обстрела Мариуполя (расстояние между городами около 80 км).

Было больно видеть всю эту технику и оккупантов  на улицах моего города. Они среди бела дня похищали людей и паковали их в автозаки, стреляли, угрожали оружием. Пропал газ, было очень холодно без отопления и возможности приготовить еду. Напряжение в сети было очень нестабильным, так что включить обогреватель или кондиционер возможности толком не было. Потом пропала связь. Первый раз на несколько дней, а потом на 10 дней. Пропала связь – это не плохой коннект, это вообще НИКАКОЙ. Нет интернета, телевидения, радио, и не работает ни один мобильный оператор.

 Мы были отрезаны от мира. Люди собирались в парках, договариваясь со знакомыми о импровизированных точках сбора (но нужно было аккуратно, потому что большое скопление людей могло рассматриваться как угроза и приводить к арестам). Купить что-то в магазинах было очень сложно. Уже 24-25-го в банкоматах закончилась наличка, из-за перебоев со связью терминалы тоже не работали. Бензина на заправках не было, а перекупщики просили около $250 за канистру.

В те дни через наш город началась эвакуация людей из Мариуполя. Мы все становились лакмусовой бумагой, слушая эти истории. Люди старались помочь переселенцам чем могли: едой, жильем, одеждой.

Почему ты оставалась в Бердянске?

1 апреля, как только появилась связь, со мной связалась Ксения и сообщила, что есть возможность уехать. Признаюсь, я не хотела уезжать и всячески отказывалась. Была дикая стадия отрицания. Моя семья здесь, это мой дом, мой город. Почему эти захватчики могут ходить по моим улицам, а я нет? 

Команда настояла, и я согласилась ехать. Была только одна мысль: мне надо продолжать работать и как-то помогать близким. Сборы были быстрые: небольшой чемодан и переноска с котом (без него никуда).

Расскажи, как ты выезжала из Бердянска?

Дорога не была легкой. 17 рашистских блокпостов, осмотр на каждом: документы, просмотр фото и смс, личные вещи, косметичка, нижнее белье, коврик кота…. Дурацкие вопросы. Всюду техника: установки Град, танки, ракетные установки прямо в огородах людей. Под г. Орехов попали под обстрел, ехали прижав голову к коленям и со включенной на всю мощность музыкой (спасибо нашему водителю, создавал атмосферу как мог).

Помогаю нашим ребятам

Так я добралась в Запорожье, и тут и осталась. Было много споров, в том числе с моей командой, по поводу того, чтобы я ехала дальше. Город прифронтовой, часто прилеты. Но я осталась и по-прежнему не жалею. Тут началась новая страница моей жизни: новый дом, новые задачи.

Пока была возможность, закупали и отправляли жизненно необходимые лекарства в родной Бердянск (в основном инсулин и L-тироксин, гормон щитовидной железы). Ездили за людьми в уже оккупированный Энергодар. Затем было знакомство с моими невероятными НГУ-котиками, бригадой артиллерии, благодаря которым я стала военным волонтером.

Что в этот момент было самым сложным для тебя?

Самым сложным для меня было позволить себе жить и чувствовать свои эмоции. В какой-то момент я поняла, что подавляю их. Было стыдно ныть или жаловаться на какие-то свои проблемы, потому что “кому-то хуже – сейчас вообще не до этого и т.д.” Сложно было принять очень горькую истину: “Война – это тоже форма жизни”. И нужно уметь в ней жить свою.

Искать ежедневные радости в простых вещах, работать, влюбляться и расставаться, пить кофе по утрам и делать ноготочки. Да, между взрывами ракет,  под вой сирен и после похорон близких людей,  бывает очень трудно. 

Тебе бывает страшно? 

Конечно бывает, иногда одолевает леденящий страх и паника, и подступает ком в горле. Иногда просыпается маленький капризный ребенок, который топает ножками и ревет “так быть не должно, не хочу-не буду”. И еще бывает страшно, когда возникает мысль, что лучше уже не будет. Но это только моменты, очень важные для проживания и осознания ситуации.
По-другому уже не будет, это точно. А самое лучшее впереди!

Как говорит один из моих друзей, который сейчас служит: “Пока мы живы, нет проблем – только временные неудобства”. И мы их преодолеем. Спасибо нашим военным и в первую очередь моим любимым “подопечным” за то, что они борются за нашу свободу и жизни. Спасибо моей работе и партнерам, которые часто поднимают настроение и помогают погрузиться в другой удивительный мир аффилиэйт-маркетинга. И, конечно же, нашей невероятной команде, а точнее даже семье Драконов. 

💜 И всем-всем за поддержку и сопереживание.

История Оли:

Designer

Можеш розповісти, як ти дізналася про початок війни?

120-тисячні війська на наших кордонах хоч і нагнітали атмосферу, проте я до останнього не вірила в те, що 24 лютого прокинусь о 5 ранку від маминих слів «почалась війна».

 

Звідки ти родом?

Я із Запоріжжя, що близько до східних кордонів, тож хвилювалася, що місто опиниться під окупацією.

2 дні наважувалася покинути дім, а потім пошуки бензину, готівки, прокладання маршруту, 2 години на пакування всього життя в машину, 2 доби на добратися до прихистку в Кам’янець-Подільському.

Вже пройшов рік повномасштабного вторгнення, як ти себе почуваєш зараз?

Чесно, хоч життя увесь цей рік сповнене страху, спустошеності й невизначеності — я не буду нити, бо 👇

Моє місто — стоїть.

Люди — дають відсіч.

Україна — в серці.

       

Нова реальність

История Ксении:

CEO

Можешь рассказать, где ты была в момент начала войны?

Я, наверное, начну с предыстории  о том, как я оказалась в Буче 24 февраля. Всю свою жизнь я жила в Запорожье, но за год до войны у меня появился страх, что боевые действия начнутся именно в моем городе, потому что он находится близко к Донецку, к линии фронта. Я приняла решение переехать ближе к столице и продала свою недвижимость в Запорожье, чтобы приобрести квартиры в Ирпене (кто у нас горе инвестор – Я).

Жили мы семьей в соседнем с Ирпенем городе – Буча. Ирпень и Буча — это маленькая Европа в пригороде Киева, где на улице в основном ты встречаешь молодых родителей, гуляющих с детьми и собаками.

 

23 февраля ко мне в Бучу приехали мои коллеги из разных уголков страны, чтобы вместе вылететь 24-го числа из Борисполя в Дубай на AW конференцию. Чемоданы с нарядами и промкой были собраны, но чувство, что мы никуда не полетим не покидало меня последнюю неделю. Параллельно с этим у меня был собран «тревожный чемоданчик» в случае, если война начнется и потребуется срочная эвакуация.

Утром 24-го февраля мы проснулись от звуков взрывов, доносящихся из соседнего Гостомеля и шума истребителей, пролетающих над нашими домами на низкой высоте. Но мы не паниковали, ведь были готовы к этому.

Самое главное правило – покинуть место происшествия немедленно, уехать как минимум на 50 километров от опасной зоны. И это решение спасло нам жизнь, так как уже на следующий день, 25-го числа, Буча была оккупирована, и, как известно, там произошли ужасные события. 

К сожалению, многие жители Бучи не рискнули уехать в первый день, они рассчитывали, что все быстро закончится и лучше переждать в подземных парковках или подвалах.

Наши соседи

Какими были твои действия?

Мы быстро собрали необходимые вещи и выехали в сторону западной Украины. Помню, как паковала теплые одеяла, потому что на улице был мороз, и мы не знали где нам придется ночевать. Увидев огромную пробку на Житомирской трассе нам пришлось строить маршрут через села, чтобы объехать затор и найти заправку, так как бензина нигде не было.

Первую ночь мы вынуждены были провести в машине, и ранее упакованные одеяла оказались незаменимыми.

Никогда не забуду то чувство, когда впервые увидела колонну танков, движущуюся нам навстречу в одном из сел. Мы ехали одни на проселочной дороге и мое сердце сжалось от неизвестности, чьи это танки и что может произойти. 

Но проезжая мимо колонны, мы поняли, что это наша армия. Ребята радостно помахали нам, их лица были полны уверенности в нашей победе. 

С трудом мы нашли дом в селе на западной Украине, куда и заехали чтобы обдумать наши дальнейшие действия.

Как ты выехала из страны?

Оставаться на территории Украины было небезопасно, и я была ответственна не только за своего ребенка, но и за мою коллегу Софию, которая по стечению обстоятельств оказалась с нами в тот день в Буче. Поэтому мы приняли решение, что девочки должны покинуть страну. Для мужчин выезд был закрыт в первый же день, поэтому нам пришлось выезжать самим. Границы были перегружены, машины стояли в очереди по несколько суток. Нам пришлось пройти пешком через границу, что мы и сделали.

Было крайне трудно расставаться с мужем и родными, которые, по той или иной причине, не могли или не захотели покинуть Украину.

Однако, благодаря друзьям из нашей индустрии, мы смогли найти наиболее удобные пункты пропуска и маршруты через Молдову и Румынию. Мы чувствовали поддержку со всех стран мира: на каждой границе нас встретили волонтеры, готовые помочь беженцам с организацией трансфера, жилья и питания.

 

И, наконец, мы добрались до Черногории, которая стала для нас вторым домом.

Как продолжала функционировать компания?

В связи с началом войны многие сотрудники нашей компании, большинство из которых были из Украины, были вынуждены покинуть свои дома. Кто-то уехал заграницу, кто-то уехал в более безопасное место внутри страны. Но несмотря ни на что, все продолжали работать на полную мощность.

На конференции в Дубай нас подменили наши коллеги из других стран, наш коллектив работал слаженно, и мы быстро адаптировались к текущей ситуации.

За этот год наша компания выросла колоссально, и теперь нам уже ничего не страшно – мы готовы справиться с любой ситуацией.

Как думаешь, что было бы, если бы ты не уехала вовремя из Бучи?

Мне страшно представить, что могло бы произойти. Все мы читали эти страшные истории в СМИ, я слышала их от своих знакомых, кто не успел уехать из Бучи. Моя свекровь пережила оккупацию в Ирпене, сидя с соседями в подвале дома под артиллерийскими обстрелами. Стекла в квартире были выбиты, спали при -7, готовили еду на костре, а воду брали в ближайшем колодце в парке. Связи с ними не было, мы до последнего не знали, живы ли они. 

Первый раз я приехала домой через месяц после освобождения города.

Я увидела разрушенный город, могилы во дворе, очень сложно передать эти эмоции…

В наш дом было несколько прилетов, нужно было срочно отстраивать здание, иначе бы более ста семей осталось без жилья. 

Но украинцы очень сильная нация, к концу лета уже половина города была отстроена, причем за деньги самих жителей и донаты. Война продолжается, а мы продолжаем отстраивать наши дома и судьбы.

Где ты сейчас живешь и посещаешь ли Украину?

Живу с дочкой в Черногории, огромное спасибо этой стране и ее гостеприимным жителям. Спустя год мы живем с двумя чемоданами вещей, вся наша жизнь осталась в Украине. Каждые два месяца я уезжаю в Украину на 3-4 недели чтобы провести время со своим мужем и родными. Для меня каждая поездка — это мини-отпуск, гастро-тур, незабываемые эмоции.

Кто бы мог подумать, что когда-то я буду брать отпуск чтобы поехать из солнечного туристического города Бар в Черногории, чтобы посетить свой дом в Украине 

Я очень скучаю по Украине и надеюсь скоро вернуться домой.

История Максима

Business consultant

Можешь рассказать, событиях которые происходили 24-го числа?

24 февраля я был в Буче. Это был день, когда наши девочки должны были вылететь на конференцию в Дубай. Вечером 23 мы хорошенько посидели, так как собралась часть команды.

Мы старались держаться вместе

Конечно, в СМИ последние дни много об этом говорили и мы, сидя на кухне, тоже делали ставки, обсуждали и, в принципе, теоретически были готовы, хотя и надеялись на лучшее.

Ты был морально готов к таким событиям?

В целом, я готовился к эвакуации, машина была заправлена, вещи более-менее собраны и, главное, я посмотрел прекрасное видео интервью со спецназовцем с позывным “Пилигрим”, в котором он детально рассказал, по часам, что и как будет в случае нападения на крупный город, и даже в качестве примера привел Ирпень и сказал, в каком направлении нужно ехать. Но главное, что он сказал, что как бы вы не готовились к непредвиденным обстоятельствам, вы окажетесь не готовы. Примерно так и получилось.

Вы остались в городе или решили выехать?

Из Бучи мы выехали только после обеда 24 февраля, компанией на 2 машинах. Навстречу нам ехали наши танки, на них сидели улыбающиеся, счастливые воины, в тот момент я подумал, как просто начинаются войны.

Где ты живешь сейчас?

После долгих скитаний мы осели в селе на западе Украины. 

А ведь были мысли остаться в Буче – пересидеть. Слава Богу и нашим девочкам – я не остался в Буче. С того момента прошел год, но 24 февраля я поминутно запомнил на всю жизнь.

История Светы:

SMM/PR

Можешь рассказать, событиях которые происходили 24-го числа?

Вечером 23 февраля, моя родственница вместе со своим ребенком прибыли в Киев, чтобы провести ночь у меня, перед тем как отправиться в Чехию на следующее утро. 

Мы слышали слухи о войне, но тогда никто не мог предсказать, что война постучиться в двери уже завтра.

Ночью я не могла уснуть. Я работала журналистом, и среди моих коллег распространялась информация о возможном нападении, хотя точной даты не было.

Все эти разговоры вызвали у меня беспокойство, стресс и кошмары.

Я включила прямую трансляцию выступления Путина, когда он начал говорить об угрозе наступления и денацификации Украины. Я связалась со своим другом-журналистом, чтобы обсудить это заявление и мы оба смеялись над его громкими заявлениями.

Закрыв ноутбук, я посмотрела на часы и поняла, что уже почти утро. Я должна была хотя бы немного отдохнуть, ведь завтра у меня был важный день – нужно было сдать на монтаж свое расследование для YouTube-канала “Засланці”.

Я ложусь в кровать в надежде уснуть и чувствую, как стены трясутся. Почему-то первое, о чем я подумала, это то, что это точно не авария или взрыв в какой-то из квартир. Только одна мысль в тот момент крутилась в голове – началась война.

Дом, рядом с которым я жила.

Второй взрыв через несколько минут еще сильнее усилил мои догадки, поэтому я первым делом позвонила своему руководителю Олегу, чтобы узнать, что происходит. В ответ я услышала: Началась война.

Что ты чувствовала в этот момент?

Первые минуты мне казалось, что я сплю. Я была в полном шоке, и в голове крутились сотни вопросов. Что делать? Каким образом защитить себя и своих близких? Какие последствия будет иметь эта война?

Но самое страшное в тот момент было то, что моя мама и сестра были в это время у самой границы с Россией, их разделяло всего 20 километров.

Я помню, как с дрожащими руками звонила маме. К счастью, она сразу ответила, но на фоне я слышала плач сестры и серию взрывов, что еще больше вводило меня в панику. Первое, что сказала, было: “Собирайте самое необходимое и едьте в сторону Польши, не ждите, пока они придут в село”.

Мама хотела приехать забрать меня в Киеве, но я понимала, что ехать через город небезопасно. Могли подорвать мосты, взорвать дамбу или что-то еще хуже. Поэтому я приняла решение, что выберусь из Киева сама.

 

Потом возникла еще одна задача – нужно было организовать выезд из Киева для своих родственников.

Тарифы в тот день на такси были космическими. Мы нашли таксиста, который согласился их отвезти только до Львова за 20 тысяч гривен. В тот момент я не знала, как будут дальше развиваться события, поэтому мы переговорили с Мариной и решили, что она будет ехать.

Ты тогда осталась в Киеве одна?

Я осталась в Киеве вместе с моей подругой Настей. Мы старались держаться вместе, нам так было спокойнее. Вокруг царила паника, толпы людей, очереди в банкоматах, в магазинах все куда-то бегут, и на фоне – взрывы. Мне казалось, будто я снимаюсь в каком-то апокалиптическом фильме.

Какими были твои действия дальше, ты осталась в Киеве или уехала?

Я решила переждать одну ночь в Киеве, а рано утром выехать в сторону границы. Подругу я потащила с собой. С выездом нам помог мой руководитель Олег, за что я ему безгранично благодарна, а возле границы нас уже забрала моя мама, и мы поехали в сторону Польши.

Тогда на границе были большие очереди, были ли трудности у тебя с выездом?

Что творилось тогда на границе – это уже совсем отдельная история. Дошло даже до того, что пришлось собой перекрывать дорогу, чтобы другие умники не обгоняли всех и придерживались очереди.

Как 24-тое изменило твою жизнь?

С того дня началась новая жизнь. Я больше не смогла работать журналистом, так как проект закрылся, а возвращаться  в новости не хотелось. Я начала заниматься волонтерской работой, донатить на ВСУ и полностью погрузилась в маркетинг.

История Даши:

Account Manager 

Можешь рассказать, событиях которые происходили 24-го числа?

24 февраля я проснулась в 6 утра от звонка моей сестры. На тот момент я была в Киеве, и моя сестра тоже, но мы живем отдельно. Она позвонила и сказала, что слышит взрывы и что рядом стреляют. Я совсем такого не ожидала и, честно говоря, была немного в шоке.

Что ты чувствовала в тот момент?

Мне было страшно за нее и за всю мою семью. Я очень переживала и меня трясло, но моя сестра сказала: “Только маме не звони, чтобы она не переживала”. Но скоро она сама мне позвонила. И я не знала, что мне делать, потому что раньше некоторые знакомые меня предупреждали, что лучше снять наличные и собрать тревожную сумку, но я не верила что может быть что-то настолько масштабное и страшное.

Киев сейчас

Я сама из Краматорска, Донецкой области, и похожие события уже были в моей жизни. В 2014 году возле нашего дома во двор упал снаряд, и после этого мы собрались всей семьей и уехали. В этот раз я была в растерянности и была одна. Но в итоге  мы созвонились с моей подругой, и она сказала, что она с семьей едет за город, и я еду с ними.

Я собрала рюкзак, и только этот рюкзак с небольшим количеством вещей был со мной на протяжении 3 месяцев.

Где ты живешь сейчас? И какие у тебя планы?

Сейчас я в Киеве, но планирую уехать на какое-то время заграницу, потому что, честно, я устала от отключений света, комендантского часа и обстрелов. Мне хочется побыть в спокойном, тихом месте, где все нормально.

 Но я верю, что у всех нас будет все хорошо, я верю в нашу победу и в Украину.

💙💛

Україна понад усе!

История Андрея:

Team Lead Web Developers

Можешь рассказать, событиях которые происходили 24-го числа?

О наступлении мы подозревали (особенно после 22 февраля, хотя разговоры об этом велись даже за месяц до этого), но все равно была надежда, что это игра на публику.

24 февраля с самого утра я привычно открыл новости около 6 утра и увидел информацию о том, что началось наступление на Киев, а почти сразу после этого услышал ракетные взрывы вдали.

Какими были твои действия?

В первую очередь убедился что это не шутки, затем взялся заклеивать окна скотчем. 

Мы собрали некоторые вещи и на следующий день решили выехать за пределы столицы, чтобы не попасть в окружение. Фактически, первый месяц мы сидели в деревне недалеко от столицы, практически без интернета, параллельно вводя нового коллегу в работу. Затем несколько раз я возвращался в столицу, чтобы перенести некоторые вещи и освободить старую квартиру, но просидел в деревне до осени. 

Где ты живешь сейчас? 

Сейчас я вернулся в столицу, готовлюсь физически и морально к возможной мобилизации, параллельно разрабатывая новый функционал проекта.

История Софии:

Head of Media Acquisition

Можешь рассказать, событиях которые происходили 24-го числа?

Утро 24-го началось с ракет.

6:00 – я проснулась от звуков взрывов, еще не понимая, ЧТО на самом деле происходит.

В этот день мы собирались командой лететь в AE на конференцию AW Dubai. Поэтому за день я приехала в Бучу к Ксюше (нашей СЕО), чтобы 24-го вечером уже вылететь из Борисполя.

6:03 – мне хватило около трех минут, чтобы понять, что происходит. Я пошла будить всех со словами “Война”.

Это слово впоследствии навсегда отпечаталось на всех нас.

Какое решение вы приняли тогда? 

Около 13-14 часов мы решили уехать из города. На дороге была огромная пробка, казалось, что мы никогда не уедем. Я заметила, что люди вокруг тоже собирают свои вещи и уезжают. Жаль, что не все решили пойти тем же путем.

Пролетевший между новых красивых домов Бучи истребитель-самолет вызвал паралич.

Это больше фото-сарказм. Я нашла старую куртку у хозяина дома, так как у меня не было нормальной на ту погоду. Я взяла топор и надела очки за 4 тыс. грн, которые купила для дубайского солнца. Это была шутка над собой.

В переписках в телефоне: война, нападение, ракеты… Я пытаюсь держать связь с родителями, которые находятся на востоке Украины. Тогда мы еще не знали, что там происходит. Никто ничего не знал.

Весь вечер и всю ночь мы ехали. Нас было две машины. Я ехала в первой, и мы прокладывали путь. Нам пришлось объезжать большие скопления пробок, часто по селам, и ориентироваться на карту наших военных складов, которую нашли в интернете. Мы не могли рисковать, проезжая близко к ним, тем более у нас был ребенок.

Бензина нигде не было. Мы двигались в сторону Румынии. У нас были разные мысли: может, проехать границу? Может, остаться в более безопасном месте? Хотя тогда никто не знал, где теперь безопасно.

Где вы остановились на первое время?

Первый день на новом месте, продолжаю работать

После почти суток в дороге мы, наконец, приехали в Черновцы. Нам повезло, удалось снять дом, чтобы решить, что делать дальше. К нам в последствии приехали и другие наши коллеги.

Где-то под вечер 25-го февраля, сидя в этом чужом доме, смотря новости и держа в руках телефон, пришло понимание, что ничего уже не будет как раньше.

Это осознание до сих пор со мной.

Где ты живешь сейчас?

Сейчас я нахожусь в Великобритании, в Лондоне. Когда-то я бы сказала это с гордостью, а сейчас с грустью. Но этот город помогает сосредоточиться. В нем есть особый вайб: все здесь заняты саморазвитием и сосредоточены на результате. А ведь это именно то, что нам нужно. Поэтому мы продолжаем двигаться вперед. Потому что мы из Украины.